ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    Моє кохання

Моє кохання

Не знає меж кохання і не має віку,
Підвладні йому ночі, також дні,
Воно належить жінці й чоловіку.
Як я тобі належу, ти- мені!
Коли у двох, то ми завжди близькі,
Порив та пристрасть нами володіє,
Цілуєш губи ти мої палкі,
Від насолоди збуджуюся, млію…
Твій погляд спокушає знов до ласк,
Ми будемо бавитися у любощах допізна.
Запал, вогонь, не покидає зараз нас,
Тому й тіла заполонила ніжність.
Невинно доторкнусь я до щоки.
І будуть все сильніші притискання.
Хвилини ці хай будуть лиш – жаркі,
Від потягу до спільного кохання.
В обіймах твоїх просто розчинюсь.
Почуєш знову ти моє зізнання :
"Як сильно я лише тебе люблю! "
З роками ще сильніше стає кохання!
<br>Ірина Сонце

Автор: 

Ірина Сонце

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]