Змережила нічка мереживо з дум.
Снує попід хату вервечкою сум
І нишком бреде до вікон,
Виманює в темряву сон.
І випурхнув сон, і подався кудись
Шукати стежки, де ходилось колись.
А темінь стежини краде,
А нічка безсоння пряде.
Шукай не шукай і мереж не мереж,
А стежку колишню тепер не знайдеш.
До ранку не спали думки,
В мережку вплітали нитки.
Анна Барвінок<br>Анна Барвінок
