ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    Кохання

Кохання

Намалюй мені ті зорі, що сяяли в ту ніч,
У ту мить, як біля моря бачились ми віч-на-віч.
Де попіл від цигарок відлітав у небеса,
Де віяв вітер, а по щоці текла сльоза —
Кришталева і прозора, та для серця — мов комора.
Де не видно і не чути,
Де боїшся вже відчути
Всі ті муки і страждання —
Ось таке твоє кохання.<br>Дарина

Автор: 

Дарина

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]