-Для чого ми у цьому світі ?-
Спитали матір її діти.
-Щоби веселі ігри грати ,
Щоби в обід лягати спати ,
Щоб з радістю ходить до школи ,
Щоб не сваритися ніколи ,
Щоб помагати у роботі ,
Щоб веселити хто в скорботі,
Щоби усіх навкруг любити,
Щоб зла нікому не робити.
І ще багато розмовляли,
Допоки спати полягали.
У сон до них прийшов Спаситель .
Ісус Христос – наш відкупитель .
-Мої ви любі пташенята ,
Маленькі хлопчики й дівчата,
Усе ви вірно зрозуміли.
Зробили все, що тільки вміли.
Але є місія святіша:
Вона в житті найголовніша.
Щоб хоч яка була дорога,
Завжди людей ведіть до Бога.
І в мить в душі заграв серпанок.
Відкрились очі.
О , вже ранок.
Підбігли всі до мами й тата-
Любов’ю засіяла хата.
Всі стали радісно співати
І щиро Бога прославляти.
<br>Любов Колодій
