Час не лікує –
Він пливе, мов вихор, пливе у вічність
стрімко, мов струмочком.
Час не лікує –
Тільки бальзамує криваві рани
туги за синочком.
Час не лікує –
А серденько плаче, криваві сльози
очі обпікають.
Час не лікує –
А душа ридає, лише в молитві
серце відкриваю.
Час не лікує –
А молитва лине ввись небесну
до самого Бога.
Час не лікує –
А думки шепочуть, щоб Богу милая
була моя дорога.
Час не лікує –
Ми усі це знаєм. Не завжди нам
приходиться радіти.
Але щоби приходити до РАЮ,
Повинні бути щирі ми,
як діти.
Любов Колодій
