Порожня зала
Не цінуєте мистецтво?
По філармонії кружляє протяг.
Скільки ж віршів ще написать поету,
Щоб зібралася повна зала гостей?
Лунає ехо
Простором біжать мурашки
І кожного, хто в залі, здоганяють.
Поете, знай, що всі хто тут — фанати.
Їх жоден вихор ніколи не злякає.
Вірші живуть
У пам‘яті, у тілі, в душах
Вони свій гомін подають в суспільство.
Емоції відчутно в усіх звуках, рухах,
Для мене рими не любити — це злодійство.
<br>Яна Стаднічук
