Гроза червневою порою
Під гуркіт грому забрела,
Ховались трави під водою,
Що, наче, річкою текла.
А вітер змійкою звивався,
Кошлатив листя, обривав,
Злітав до неба й опускався,
Усе грозі тій догоджав.
На захід сивою стіною,
Не зупиняючись, пішла,
Уже не білою — рудою
Дивилась хата вслід сумна.
04.06.2025.
Ганна Зубко
