Тихий двір, де бігає малеча.
Молодь десь на лавочці сидить.
Дідусь жінці своїй виніс плід на плечі,
Бо прохолодно вже на лавці
І вона тремтить.
Тихий двір, візочки з малюками,
Молодії мами котять неспіша.
Шепочуться тихенько на вушко,
Між собою, бо тихо спить Маленькая, коханая душа.
Тихий двір, дерева, горіхи, явори.
Акацієй, тополями
Засажені двори.
В спеку тінь прохладную
Дарують навкруги,
А восени барвіють яскраві кольори.
Такий двір є в пам'яті
У кожного із нас,
Але, потихеньку, стирає
Фарби час.
Минуле не повернеш,
В майбутнє не уйдеш.
Цінуй саме ту мить, людина,
В якій тепер живеш.
<br>Катерина
