Хто ти?
Хто ти — коли мовчить увесь твій світ,
І тиша ріже гостро, наче лезо?
Коли немає більше звичних слів,
І "мусиш" не тримає, як залізо.
Хто ти — коли нема кому служить,
Коли не треба доброго обличчя,
Коли не треба виглядом кривить,
А можна просто — бути. Без величчя.
Ти — не обов’язок, не роль, не тінь,
Не відгук на потреби світу.
Ти — істина, що в глибині своїй,
Не гнеться від поривів вітру.
Не зручність ти й не тиха згода,
Не відповідь на чийсь порожній зір.
Ти — полум’я, де є свобода.
Ти — не цитата, ти є твір!
© Софіко Чкадуа<br>Софіко Чкадуа
