Мій хрещений янгол

Я пам’ятаю — світ ще був малий
І небо нахилялося до ніг.
Ти — хрещений, мій захист поміж злив

Мій тихий берег серед бур і криг.
Твої долоні — теплі, як весна

А голос — мов колиска в тишині…

Тепер лиш спогад знову ожива
Коли приходить ніч і сум в мені.
Хотіла б я в обіймах потонути

Та лиш у снах вертаюся туди.

До тебе серцем знову пригорнутись

До грудей теплих, рідних назавжди.
Ти — світло, що не гасне крізь роки
Твій слід — мов шепіт вічності в мені.

І навіть як торкнуся самоти 

Твоя любов жива в моїй душі.
<br>Омельченко Анастасія