Він стоїть у диму, наче в бою,
Смакоту варить для свого строю.
Не рушниця в руках —- ложка й ніж,
Його фронт —- кухня, а не рубіж.
Під зорями, вітром, у полі, в степах
Суп гарячий кипить на вогнях.
Він готує не просто страви прості.
А частку тепла для солдатів в житті.
Гречка із м'ясом —- немов нагорода,
Коли холод та дощ —- його це робота.
Кипить чай, як вогонь, гріє душу солдат,
Він тримає свій фронт, хоч мовчить автомат.
І хай не співають йому про славу,
Та кожен боєць шанує цю справу.
Бо в тиші їдальні усі, хто поїв,
Знають: кухар —- герой без набору набоїв
