Ранок в хмурості був загадковій,
Зачекався, здавалось, грозу,
Ледь хиталися гілки вербові
В такт тихенькому вітерцю.
Стежки бігли, звивались вологі,
Допивали їх трави росу,
Несли хвилі дороги прозорі —
Непомітну ознаку дощу.
Хмурий вечір у вікна постукав
Запізнілим дощем злегка,
Грім котився, між хмарами
грюкав,
Видавався близьким здалекА.
09.07.2025.
Ганна Зубко

УВАГА!
Вірш написано вдруге,
бо знайдено помилку
(другий стовпчик, другий рядок)
…ДОПИВАЛИ їх трави росу…
Прошу вибачення!