Спіймаю дощ в сухі долоні,
До щік вологу прикладу,
Підставлю вітру свої скроні,
Тоді з полегшенням зітхну.
В похмурість неба заглядаю,
По дню липневому бреду,
Неначе поряд, відчуваю
Громоголосу десь грозу.
29.07.2025.
Ганна Зубко
