Під ногами завжди мізер
Угорі- вся цінність дня.
По натоптаній стежині
Тепло так ступать людині…,
Непрохідні хащі гір
Страх ховають з давніх пір,
А земля, знайома змалку
Нам спасенна до останку.
Корінь тут людський заритий
Диха щастям неприкритим.
А без нього десь в далі
Дуже сиротно душі.
<br>Наталя
