Не купиш любові за серебро чи злато,
Не вимірять щастя вагою грошей.
Душа — не крамниця, не біржа багата,
Їй треба простих, але вічних речей.
Не купиш обіймів, коли серце мліє,
Не продаси щирість в обгортці краси.
Тепло, що зігріє, — не з банку надія,
А погляд рідний у темні часи.
Душа хоче світла, а не iPhone,
Потребує віри, надії й кохання.
Не купиш молитву, спокійний сон —
Його дає не золото, а Бога пізнання.
За гроші не купиш ні мамину ласку,
Ні друга, що з тобою іде до кінця.
Бо справжнє — не в грошах, не в блиску,
А в щирості, що йде від серця.
