Найвеличніша з поміж дивин

Десь за обрій ховається сонце,
Помаранчевий, зоряний знак…
Завмирає так трепетно серце
Від краси, що зворушує так!
Засліпила чарівністю море,
Закрутила в танок Небеса –
Надзвичайна, зворушлива врода,
Розпорошує знов чудеса…
І гуляє вона на просторі,
Найвеличніша з поміж дивин.
Її подруги вічнії Зорі,
Мерехтять із космічних глибин…
Краса з легкістю в гори несеться,
Зачаровує душі, серця…
Скоро осінню знов обернеться,
Листям з золота звітриться вся…
ND❤️
<br>Надія Холод