Твоє кохання-то суцільна зрада,
колючий терен непристойних слів.
Твої бажання-це моя розрада,
шалений гавкіт божевільних псів.
Тії слова пусті і неправдиві,
у твоїх діях вже нема душі
І навіть твої очі-й ті брехливі,
що я любила понад все в житті.
Навіщо ти мені такий потрібен?
Куди подіти всі свої думки?
Ні, ти не думай, ти в тому не винен,
що я давно стомилася від гри.
Від тебе я нічого не чекаю,
живи як знаєш, то твоє життя.
Лиш від усього серця побажаю:
відчути хоч на мить, той біль , що я!
Городна Яна
