Стоїть солдат — мов тінь між днів,
На варті правди, серед снів.
Його вже вітер не торка,
Лише земля його м’яка.
В очах — вогонь далеких літ,
У грудях — біль і бронь від бід.
Він мовчки слухає нічну
Свободи пісню чарівну.
Не спить, не плаче — не для сліз
Його незламний, вічний віз.
Стоїть за нас, за кожен ранок,
За кожен вільний наш світанок.
Ні смерть, ні час його не досяг —
Над ним маячить мирний стяг.
Він в серці кожного із нас,
Він — вартовий у небесах.
