Три

Я бачу лише СЛОВО,
Написане тобою з кривавих пелюстків.
І це і є свобода?
Чи наша це свобода?
Як хтось так вчасно зник,
Як хтось лежить у ґрунті,
Як хтось до цього звик!
Ми маємо стояти, ми маємо писати,
Для тих, хто ще не знає,
Для чого ми тримаємось за це єдине слово,
За цю єдину мить.<br>Лія Ланер