Завітаю до себе на каву,
Залишу на подушці свій сон,
Не шукатиму те, що проспала,
Приглушу зайвий шум, зайвий фон.
Позмітаю думки із поличок
І турботливо їх приберу,
Порахую на ґанку синичок,
Привітаю і холод , й жару.
Помилуюсь рясними плодами,
Що вночі опадали з гілок
І заснути мені не давали,
Бо не спить уночі мій садок.
Вип' ю каву малими ковтками,
І , мабуть, до кінця не доп'ю,
Бо зірвусь милуватись квітками,
Саме Так пити каву Люблю!
A.R.*
01.08.25.
