ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Лірика життя    ДАРУНОК СВОЄЧАСНИЙ

ДАРУНОК СВОЄЧАСНИЙ

Я закохалась в неба голубінь,
У сіро-білі хмари,ледь димчасті,
А ти шматочок свого мені скинь,
І порівняєм, бачиш які класні!

Спіймаю вітер, теж тобі пошлю,
І жовті лози, і вербу плакучу,
Стою я тут, все бачу наяву,
Сфотографую я його, озвучу.

Любуюсь небом досі, що іще,
Яке, мій брате, відео прислати?
Немало пам'ять наша береже,
Але вже дещо важко пригадати

Ще кілька хвиль
спіймає об'єктив,
Той кущ калини,
за́вжди дуже ря́сний,
Хоча мене, ти брате, не просив,
Та цей дарунок,
знаю, своєчасний.

26.10.2025.
Ганна Зубко

Автор: Ганна Зубко
🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]