Топчуть чоботи рашистів землю України,
Залишають за спиною згарища, руїни,
понівечені життя, скалічені долі,
Виснажені і змарнілі від тяжкого болю.
Був час, – гнали окупанта назад, до кордону.
І, вмираючи, тримали міцно оборону.
«Визволителі» ідуть, – знищують під корінь.
Думають, що нас зімнуть, сунуть немов повінь.
Тисячами гинуть люди за мир і свободу.
Об'явили геноцид для нашого народу.
Ми боронимо країну, гонемо рашистів,
Російських загарбників, нацистів-фашистів.
Гинемо за Україну, вірим в Перемогу,
Вигонимо руську нечисть. В пекло їм дорога!
Перемогу, прийде час, стрінемо гостинно,
Піднімемо келихи, – Будьмо, Україно!
