Коли нам сонце гімн життя співає,
Війна продовжує творити чорну справу.
Від ран у полі воїн помирає,
Від болю корчиться , кляне війну криваву.
А поряд бій жорсткий кипить, клекоче.
І какофонія полохає повітря.
Війна із насолодою регоче,
Рве навпіл простір, випускає в світ жахіття.
Десь вдалині, за обрієм незримим,
Бо чадний дим накрив шатром довкілля,
Повзе і розпливається невпинно
Страх, що прийде й до них війни свавілля.
Війна зрідка криваву руку суне
За межі простору де бійня, різанина :
Запустить дрон, вогнем пекучим плюне,
Чи фейк запусте у всесвітню павутину.
Невже несила безлад зупинити,
Щоб по планеті не повзла чума кривава?
Агресора всім миром заклеймити.
Довести, що існує в світі правда й право!
