Сіро навколо, сірий бардак, сіро на серці, сіріє в очах
Від сірих будинків, сірих дахів з сірими гніздами сірих птахів,
Сірі дерева, сірі кущі, з сірого неба – сірі дощі,
Сірі коти в тиші сірих ночей ловлять таких же сірих мишей.
Сіра, сіра земля росами сірими щедро вмивається,
Сіра ранкова зоря, з неї ще один сірий день починається.
В сірих тарілках – сіра бурда, з краників сірих – сіра вода,
Гості приходять на сірий поріг, з сірою сіллю їдять сірий хліб,
Сірі проблеми і балачки́, сірі озера, сірі річки,
В сіру грязюку сірих доріг сірий узимку випаде сніг.
Сірі вовки у казках несамовито за зайчиком сірим ганяються,
Сірість – у сірих думках, кожен собака Сірком у нас називається.
Сірі колони сірих невдах з сірими злиднями в сірих торба́́х
Перебудовують сірий наш край в сірий бетонно-асфальтовий рай.
Сіра країна сірих людей з сірим утіленням сірих ідей,
І починається сірий наш день сірими звуками сірих пісень.
Сірий світ наш такий, – сірі вожді тремтять над своїми коритами,
Сірі надгробки надій вкриті сірими, сірими, сірими, сірими квітами…<br>Олександр Шевченко
