Ілюзії твого
Пройшлися трохи і зійшлись –
два наших красні міражі;
червоні щоки від морозу чи закоханості,
твій образ моє обличчя пестить
Хоч десь, десь там:
твої долоні ніжні та рожеві,
ти чесно граєш зі мною в любов;
від початку закоханостей наших вино –
п’ємо його;
тебе хочеться цілувать,
а тобі обіймати мене не огидно.
З якої води наші струмки розвелись?
Джерела – сльози різних океанів,
ті води знають свої маяки:
мої – тоскні листопадові,
твої… Просвічують мою журбу, по тобі незабутню<br>Шеврон
