Вже трішки більшим день січневий став
І сонечко теж вище піднялося,
Сніжок, що уночі на землю впав
Сріблиться, наче діамант коштовний.
Зеленим віялом ялинонька гойда,
Вербичка на льоду стоїть босоніж.
Із дупла яблуні пташина вигляда,
Це до осель жене синичку голод.
До годівнички хай вона летить,
Там є насіння, крихти хліба й сало,
Нехай поїсть, щоби не замерзала
Та дочекалася красунечки-весни.
2025 р.
