* * *

Вітер з півночі дме, жуть!
Злий, неначе голодний звір,
Хмари чорні спішать, пруть,
(Дуже холоду хтось хотів!).

Не тикну в себе пальцем, ні,
Одягну́ся тепліше — й в путь!
Коли блимнуть уже ліхтарі —
Тоді ноги у дім зайдуть.

Густі сутінки за вікном,
Вітер далі дерева гне,
У сон клоне уже тепло́,
І кота у полон бере.

07.01.2026.
Ганна Зубко