Зима така твоєму серцю люба. Як заметіль танцює край вікна. Зима для мене – туга й згуба. Мені все мариться весна.
Лиш навесні збуваються надії.
І кличуть до кохання соловї.
Струмками вод дзюрчать дівочі мрії
І квітами стають слова твої.
Весни тепло крізь сни почую.
Я навіть крізь метілі бачу їх.
Ці нестрашні морози нехай лютують. Зміною голос твій,очі і твій сміх.
Наташа Лісова
