по краю

І знов сама я йду по краю, чай вже холодний, а я все ще всіх чекаю. У всіх маршрути, а у мене них немає
а я просто
марна витрата
та й
вітри шепочуть: «йди, не стій»,
а я стою — і день сумний.
мов світ заплутався у снах,
а я ще тут, на двох ногах.<br>міля фальш