Морозні вечори

Зима срібляста стелиться долинами,
Мороз малює візерунки на вікні.
Вечір зимовий, спогадами повниться,
Про ті часи, що вже нема й сліду.
За вікном завиває хуртовина,
А в хаті тепло, пахне пирогами.
Колядки линуть, серце звеселяють,
І казка оживає у вогні.
Дідусь розказує про давнії роки,
Як колядували, щедрий вечір ждали.
Кутя пахуча на столі,
Бабуся пісню тиху заспіває,
Про сніг, що падає, про радість і як були молоді…
Час той минув, лишились тільки спогади,
І хоч знову зима морозом землю скувала
Та вже нажаль … немає відчуття того свята.<br>Мар'яна Побігун