Життя мов море бурхливе

У морі бурхливому, де хвилі високі,
Пливе корабель, мов птах самотній.
Вітер завива, шторм лютує дикий,
Та мужній капітан стоїть непохитний.
Хвилі розбиваються об борт могутній,
Піна кипить, немов вода в казані.
Грім гримить, блискавка в небі палає,
Але корабель пливе у невідомі далі.
Що чекає його за обрієм синім?
Нові землі, пригоди та скарби?
Чи може, біда, що накриє їх крилом,
І корабель навіки сховають глибини?
Та мужність і віра ведуть їх вперед,
Крізь бурі і шторми, крізь темряву ночі.
І вірять вони, що зійде зоря,
І сонце знову освітить їхні очі<br>Мар'яна Побігун