Життя нас вічно десь ганяє
Жити в правді, чи в брехні?
Але, про це нас не питає
З чим ми згодні, а з чим: ні?!
Правда завжди очі коле,
Не раз доводить нас до сліз,
Біль в душі, а серце кволе,
Немов вкрутили гвинторіз.
Але, правда на те і правда,
Що всіх веде на чисту воду,
І вже ніяка пропаганда,
Тобі не зробить перешкоду.
Бо вже знаєш всю дорогу,
Й на поворотах, всі відрізки,
І ніхто не матиме вже змогу,
Тобі запудрити всі мізки.
Чи може вибереш брехню,
Яка в оману нас вганяє?
Достатки й щастя по життю,
Підряд усе нам обіцяє…
Брехня бува така солодка,
Як повний грошей гаманець,
Але, насолода та коротка,
І колись приходить їй кінець.
І особливо у нас в коханні
Ця брехня занадто зла,
Мов сіль гірка на свіжій рані
Як зрозумієш: що це гра!
І як на зло, брехня і правда,
Завжди поряд з нами йдуть,
І однаково вся їх кривда,
В житті нас боляче всіх б’ють!
<br>Ігор Лівак
