Ой, як гарно коли ллються сльози,
Особливо неначе дощем.
Це бажання, це мрія людини
Так ревіти та кожен би день.
Щоб сльоза витікала з очей,
Як маля прийшло у світ цей.
Як дитинка сказала:"мама",
Як побігла, стрибнула до тата.
Коли робить крок у навчанні,
Вже як створює власну сім'ю.
Скільки ще є щасливих моментів –
Незлічити їх всих на духу.
Та нажаль, у нас в сьогоденні
Сльози ллються з інших
причин …
Я звертаюся, Боже, до тебе :
"Захисти, помилуй людей!"
Щоб не думав ніхто на планеті,
Яким словом назвати того –
Через кого заплакані діти,
Через кого не знаєш свого…
Марія Тутова
