Понуре місто, занурене в пітьму,
В нічній імлі стоять старі будинки..
Понурі люди дивляться в пітьму—
Не помічаючи, що десь є світло..
Схиливши голови, вони собі ідуть,
Повільним кроком — боячись упасти..
І з кожним кроком їм стає складніша путь—
Тим хто не в змозі для себе пазл скласти..
Тим хто не в змозі увімкнути світло власне —
Підняти голову, звільнившись від навязаних оков..
Система часто людям світло в серці гасить,
Щоб не проникнула туди, творця любов..<br>Maks DrevoSad
