В похмурім небі вітерець
У гурт хмари́ зганяє,
Ріллею, полем навпростець
Хтось стежку прокладає.
Людей доро́гою гурти,
Вслід конячина з возом,
Дерева з бо́ків і стовпи,
Із ледь обвислим дротом.
Вже завидні́лися хати,
І дим здійнявся вгору,
Лише колгоспом перейти —
І вулиця край двору.
Із поля вітер теж зайшов,
У сутінках ховався,
Стихав, з'являвся гомін знов,
Немов перекликався.
20.04.2026.
Ганна Зубко
