Розкажи свої мрії, малечо…
«Свої мрії?»
«Та мені багато й не треба:
Я хочу, щоб закінчилась війна,
Щоб чисте залишалось небо,
І більше не здригалась земля.
Я хочу, до школи ходити,
Не в бомбосховищах сидіти,
Щоб вікна у класі аж до неба,
І нам ховатись більш не треба.
Та понад усе я ще хочу —
Це ж зовсім, зовсім не багато —
Щоб повернувся із війни
Мій рідний, любий, живий тато.
Щоб взявшись за руки, удвох
До стадіону ми ходили,
І щоби тато мій навчив
Мене стріляти у справжнім тирі.
Я знаю, виросту колись,
І подивлюсь в безмежне небо,
Щоб чистим його зберегти —
То захищати небо треба».
Розкажи свої мрії, малечо…
«Мої мрії, як зорі ясні:
Хочу, щоб прилітали лелеки,
Несли немовлят із далека,
Й цвіли сади навесні.
Хочу, щоб посміхались ляльки.
Щоб матусині лагідні руки
Кожну ніч обіймали у сні,
І в серці стихали розлуки.
А як стану я вже дорослою,
Коли лоно моє розцвіте —
Всю любов, що в мені проросла,
Хай в дитину мою увійде».
Розкажи свої мрії дитині…
«Я хочу, щоб Країна цвіла,
Я хочу, щоб у цій Країні
Моя люба дитина росла
І вірна була Батьківщині.
Щоб широкі степи і діброви,
Гори сині, ліси і поля,
Щоб Азовське і Чорне море,
Вона в серці своїм берегла».
…
А для себе я хочу людського тепла…
27.09.25 Війна
<br>Віктор-Севіла
