Я бачив

Я бачив, як небо упало на землю,
Я бачив, як обрій скінчився і зник.
Я бачив, як Землю зірвало з орбіти,
Я бачив, як смерті почув перший крик.
Я бачив, як Сонце зайшло на сході,
Я бачив, як спека палила живих.
Я бачив, як люди тонули у поті,
У муках своїх, нескінченно страшних.
Я бачив, як матір і батька лишали,
Щоб шафу і тряпки у тачку впхнуть.
Старі у багажник не поміщались —
Їх просто кидали у смертну путь.
Я бачив, як дівчину били прикладом,
Бо слово не те з її вуст злетіло.
Я бачив, як очі ставали вовчими,
Як в звіра перетворювалось тіло.
Я бачив, як людство ставало скотом,
Тягли навіть праски, зривали вікно.
Бо вдома це чмо не нажило нічого,
Йому що людина, що красти — одно.
Я бачив, як світ цей змінився назавжди,
Я бачив пожежу, де совість горить.
Я бачив усе від моменту народження —
І бачив, як все це зникає за мить.<br>Іван Геннадійович Юрченко