Для тебе я знову пишу,
Ти моє натхнення,
Ти моє кохання,
Моя чарівна Наталія.
Наталія — ти моя пісня кохання,
Ти ніжний шепіт ранньої зорі.
Пишу тобі ці щирі, чесні вірші,
Бо ти — це крила, що Бог дав мені.
Ти — мій спокій і моя сила,
Ти — та, хто в мене повірила.
Моя рідна, моя мила,
Найкраща жінка, що в світі можлива.
Твій погляд — сонце в небі,
Твій голос — шепіт весни.
Мені нічого більше не треба,
Лиш бути з тобою поруч завжди.
Крізь роки, та всі невзгоди,
Ми ніколи з тобою не здалися.
Ти — мій причал у бурхливій пристані,
Ти — сонячний промінь на моїй щоці.
Я дякую тобі за діток наших,
За щастя наше незімне
За те, що в кожній новій хаті
Ти мир і спокій нам несеш.
Хай доля вже написана Аллахом
Я дякую за те, що ти у ній є.
За те, що ми з тобою разом.
Плекаємо кохання лагідне своє.<br>Іван Геннадійович Юрченко
