Придивись до природи,
Вона завжди живе.
Вона не знає погоди,
І не помічає лихе.
Квітки розквітають знову і знову,
Як тому прийде час.
Як і ти проживають зимову холоду,
Не кажуть «Я згас»!
Час і насправді живе,
Він лікує, стирає, прощає.
І навіть коли все зів’яле,
Він шепоче: «Життя не минає».
Будь стійким до часу життя,
Він ліпить долю поволі.
Все, що приходить – не марно,
Навчає тебе розквітати.
Будь закоханим в людей,
В яскравий світ навколо тебе.
Шукай захоплених очей,
В яких побачиш тільки себе.
