Світ змінився? Та мабуть, ні.
Я змінився? Та наче так.
Знов у життя заходить ранок,
Знов у серце прийшла весна.
Новонароджене дитя,
Знов відчиняє мені двері,
У світ краси, де жив-був я,
Де мрії здійснювались у житті,
Не на папері.
Торкнусь легенько янголятка,
Від нього Божа благодать тече,
Він народився тільки-тільки,
Ще мале ягнятко,
А радощів він всій родині вже несе.
Онука ти моя вродлива,
Весь світ до тебе мій зайшов,
Тепер молити буду Неба,
Щоб дав тобі любов та кров.
Рости, дитинко, я догляну,
Твої непевні кроки,
Опорою в житті тобі я стану,
Хоч вже роки мої не ті.
Нехай тече рікою доля,
А греблі хай збирають тільки кришталі,
Твоє життя гуртує мою волю,
Дорогою з тобою довго йти.
Нове дитя, народжене по волі Бога,
Що відродило серце з самоти,
Подарувало сяйво у кінці дороги —
З тобою, рідна, легше далі йти.
19.01.2026 Про своє
