ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Про життя    Ти винен.

Ти винен.

Ти винен в тому, що син не слухається,
Ти винен в тому, що в штани пісяє.
Ти винен, ти винен, ти винен.
Не сперечайся — так і є!!!
​Ти винен в тому, що він б'ється,
Ти винен в тому, що схожий на тебе.
Ти винен, ти винен, ти винен.
Не сперечайся — так і є!!!
​Ти винен, що іграшки не збирає,
Ти винен, що він Вероніку ображає,
Ти винен, ти винен, ти винен.
Не сперечайся — так і є!!!
​Ти винен, що він нічого не їсть,
Ти винен, що він досі з тобою спить.
Ти винен, ти винен, ти винен.
Не сперечайся — так і є!!!
​Ти винен, що він з тобою гуляє,
Ти винен, що він ось такий, як є.
Ти винен, ти винен, ти винен.
Не сперечайся — так і є!!!
​Якщо це моя вина, то де ти була?
Чому в чотири роки він в памперсах ходить?
Ти винен, ти винен, ти винен.
Не sперечайся — так і є!!!
​Чому він у туалет сам не проситься?
Чому він постійно зі мною гуляє?
Ти винен, ти винен, ти винен.
Не sперечайся — так і є!!!
​Тому що я слухаю його і розумію,
Я з ним розмовляю, шукаю слова,
А не витріщаю очі й кричу…
Ти винен, ти винен, ти винен.
Не sперечайся — так і є!!!
​«Я не ділю дітей», — ти кажеш мені,
Вероніка нічого не зробила? Окей!
Я сама підійшла і все до ладу довела.
Ти винен, ти винен, ти винен.
Не sперечайся — так і є!!!
​«Чиє це сміття? Аміре, ти насмітив?»
«Ні». — «Ну добре, тоді я сама приберу…»
Ти винен, ти винен, ти винен.
Не sперечайся — так і є!!!
​«Якби це ти, Аміре, я б дупу тобі набила!
Аміре, ану допоможи речі розвісити!»
Чому Вероніка сидить і в телевізор глядить,
А Амір має пахати й речі розвішувати?!
Ти винен, ти винен, ти винен.
Не sперечайся — так і є!!!
​Чому на смітник перетворили квартиру — і вам усім ок?
Ми з Аміром тарілки зі столу сховати забули,
То відразу крик: «Я дітей заберу і піду! Я тут усе роблю,
А ви все засмітили!»… Хто це «ви»? Ми?! Ми знову винні?!
Ти винен, ти винен, ти винен.
Не сперечайся — так і є!!!
​Так, я винен! Я винен, що досі мовчу,
Що цей нескінченний абсурд я терплю!
Шукай собі винних, будуй свої суди,
Поки діти ростуть посеред цієї війни.
Вероніка притихла, Амір промовчав…
Ти виграла бій, але дім наш згорів дотла.
Перемога твоя, забирай свій трон.
Я винен в усьому. Завіса. І тишина.

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]