А знаєш, мені з тобою так просто,
Без зайвих підтекстів, ускладнень і драм.
Ти — мій найтепліший і затишний острів
Наперекір усім холодним вітрам.
Дивлюся у вікна, на місто зимове,
А в думках тримаю твій голос і сміх.
Це навіть не сповідь, це просто розмова,
Яку я в собі від усього беріг.
Не треба обіцянок, гучних маніфестів,
Буваймо собою — без масок і гри.
Ти просто з’явилась із кращих контекстів,
Щоб тихо сказати мені: «Говори».
І я говорю. Про важливе й дрібниці,
Про те, як з тобою зникає весь страх.
І вечір малює на наших обличчях
Щасливі відбитки у теплих тонах.<br>O.201212511012
