Лебедине озеро знедавна,
Вже для Росії стало знаком,
Що вся влада їх державна,
Перед смертю стоїть раком.
Всі білі лебеді з болота,
Рвуться з темряви на волю,
Де бліда міль, мерська істота,
Всім зіпсувала життя й долю.
Колись ця міль всім обіцяла,
Достатки й поміч звідусіль,
А насправді: й те відняла,
Приніс бідноту, смерть, і біль.
Лебедине озеро в болото,
Їх цар за мить перетворив,
Життя мов шмаття розпорото,
Волю й правду зовсім вбив.
Доходить крапка до кипіння,
Повстане молодь як завжди,
І путінські всі володіння,
З ним, і знищать назавжди.
Й путінська уся біснота,
Тікати будуть що є змоги,
З їх кремлівського болота,
Їм відламають усім роги.
Танки знов, як в дев’яності,
Почнуть по Думі всі стріляти,
І там чорти всі ті безхвості,
Балет почнуть нам танцювати.
<br>Ігор Лівак
