Схід бризнув променями стрімко
Й туман між травами заліг,
І стало видно дуже чітко
Цвіт біля вікон, що як сніг.
Садок пишається красою,
Хвилина вільна — й погляд там,
Цвіт поряд з сірою стіною
Надав незвичності гілкам.
Вікно неначе із картини,
Що вся у білому, жива,
Злегка доповнюють гардини,
Яких торкається рука.
20.05.2026.
Ганна Зубко
