Я чекала грозу
Із блискавки, грому,
Маю море дощу,
Більш нічо́го тако́го.
Раз озвалась гроза,
Аж стіна задрижала,
Всього́ раз і пішла,
Її блиск не піймала.
Десь за містом уже,
Дощ покрапує зрідка,
А синоптик на те:
„Ждіть грозу з понеділка".
Буду ждати, хай йде,
І тако́ж серед літа,
Знаю — грізна буде́
І не дуже сердита.
20.05.2026.
Ганна Зубко
