Я повернусь до тебе, рідний краю,
Я повернусь до тебе, де би я не був,
В своїх думках тебе не полишаю,
В своїх думках тебе не загубив.
Любов моя сильніша ніж роки зітхання,
Любов моя – це все, що в мене є,
Вона тримає всі мої бажання,
І розмовляє наче я там є.
Де б я не був, та я до тебе хочу,
Де б я не був, та себе я з тобою залишив,
Нехай ти весь у руїнах, у стражданнях,
Я стану на коліна у дверей твоїх.
Нехай моя сльоза впаде на твої рани,
Нехай сльоза від серця залікує їх.
Так, на руїнах я стою, та я від щастя плачу,
Бо щастя – по тобі пройтися босоніж.
Мій рідний краю, я так до тебе хочу,
Пройти дорогами, де босим бігав скрізь,
Вийти за місто і там, за небомкраєм,
Почути голос лісу та щебетання птиць.
Я знаю, як було нам важко в ці роки,
Я бачив як текли людей потоки,
Нехай не роблять діти наші помилки,
Нехай до ворога будуть вони жорстокі.
Ми переможемо у цій війні, у це я вірю,
Ми пересилимо себе у цій війні,
Нехай минають дні холодні, темні ночі,
Ми не зійдемо від власної мети.
Я повернусь до тебе, рідний краю,
Я повернусь до тебе, де би я не був,
Я звитягу для нас з тобою вишиваю,
Я звитягу до тебе, рідний краю, принесу.
11.02.2026 Війна
