Вас було двоє у житті —
Моя Любов і моє Кохання,
Ви нерозлучні були вдвох,
Таке було спільне бажання.
З Любовью мав будені справи,
Ростив дітей та працював.
Ми грали в ігри для забави
За ними я віпочивав.
Ходили разом по крамницям,
Шукали завжди щось нове,
На річку, в ліс — як для годиться,
Щоб у сім’ї ладналось все.
Та головним було Кохання,
Яке поєднувало нас,
Незриме світле поєднання,
Душі і тіла водночас.
Любов і Кохання — два слова:
Одне — ім’я, а друге — світ.
Злилися в долі ми з тобою,
У казку ту на стільки літ.
Настав той час — тебе не стало,
Ти відійшла в країну мрій,
Мені ж для пам’яті зосталось,
Моє Кохання в самоті.
Кохання і Любов — вас було двоє,
Кохання і Любов — поєднувала нас,
Тут залишився я з собою,
Та сон вертає знову вас.
30.03.2026
