Життя — це мить між вчора і ніколи,
де кожен крок — це пошук глибини.
І ми йдемо крізь радощі й недолі.
А завтра що? Байдужість тишини?
Де пам’ять, наче тінь на перехрестях,
шукає у пилу чужі сліди,
що заховалися у тріщинах і жестах,
мов час, що зник у темряві води.
Між страхом і надією в тривозі
життя мов світло, що тремтить у склі.
Воно нам тихо світить у дорозі,
та час прийде — скло трісне у пітьмі.
24 травня 2026 р.
