Херсону
Місто, яке не може вмерти,
Місто, яке повинно жити.
Місто, що встоїть від смерті,
Місто де плачуть діти.
Де світло і тьма зійшлися в двобою,
Де асфальт щодня умивається кров’ю.
Де тьма розважається, як на сафарі,
Де смерть та безумство гуляють в парі.
Зійшлися в двобої воля і морок,
Тут в кожній стіні засів осколок.
Місто напружує свої груди,
Місто знає, тут його люди.
Місто, ти стало містом героїв,
В ярмі окупанта не знало спокою.
Тебе визволяли — ти сонця торкнулось,
Та ворог проклятий не схаменувся.
Скелею стоїш на березі річки,
Грудьми захищаєш життя споконвічне.
З тобою разом твої всі люди,
Місто-герой таким має бути.
Ми б’ємось за тебе, бо ти наша сила,
Ми гинем за тебе, бо ти серцю миле.
Місто, як скеля на березі річки,
Стояти тобі із нами навічно.
31.05.2026
