Закоханий у старшу за роками,
Піднесло серце аж до синіх хмар.
Коваль ілюзій, звитими руками
Кує окови для майбутніх чвар.
Німого щастя накриває хмара,
Коханець серцем вічно молодий.
Вночі вирує в пристрасті пужару,
А вдень під сонцем ходить як сідий.
Туманом почуттів весь мозг окутий,
Закоханість висмоктує весь сік.
Змією безсоромною прикутий,
Лежить і дивиться в німий одвік.
А за стіною молодість проходить,
І кров гаряча в жилах охолоне.
ЛК<br>CristianVonDyuk
